Словник української мови Грінченка

ззаду

Ззаду

нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ззаду — зза́ду прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. ззаду — Позад, позаду, назаді, (кого) в потилицю кому.  Словник синонімів Караванського
  3. ззаду — іззаду, присл. 1》 Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; прот. спереду. || На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; прот. попереду. 2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ззаду — ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О.  Словник синонімів української мови
  5. ззаду — Зза́ду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ззаду — ЗЗА́ДУ, ІЗЗА́ДУ, присл. 1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду. — Якби побачили тебе селяни і не пізнали б!...  Словник української мови в 11 томах