ззаду —
іззаду, присл. 1》 Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; прот. спереду. || На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; прот. попереду. 2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ззаду —
ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О.
Словник синонімів української мови
ззаду —
Зза́ду, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ззаду —
ЗЗА́ДУ, ІЗЗА́ДУ, присл. 1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду. — Якби побачили тебе селяни і не пізнали б!...
Словник української мови в 11 томах