Словник української мови Грінченка

ззісти

Ззісти, ззім, ззіси́

гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ззісти — Ззі́сти, ззім, ззіси́, звичайно з’ї́сти, з’їм, з’їси́; див. з’ї́сти іззі́сти = ззі́сти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)