злиденний
Злиде́нний, -а, -е
1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Ном. № 1536. Життя злиденне. К. Досв. 37.
2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. Котл. Ен. VI. 38.
3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Словник української мови Грінченка