Словник української мови Грінченка

злобувати

Злобува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Злобствовать. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. злобувати — злобува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. злобувати — Злоститися, злостувати, злувати, (в мові) злоязичити, д. злобствувати.  Словник синонімів Караванського
  3. злобувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що злобствувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злобувати — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
  5. злобувати — ЗЛОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що зло́бствувати. Довго злобував Боровець на поліських дядьків і вирішив ще датися їм взнаки (Мельн., Поріддя..  Словник української мови в 11 томах