злорічити

Злорічити, -чу, -чиш

гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.

Значення в інших словниках

1. злорічити — злорі́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злорічити — -чу, -чиш, недок. Виражати злорадство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злорічити — ЗЛОРІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., рідко. Те саме, що злосло́вити. Тоді чернець промовив: – А скажи мені, синку, Боже тебе благослови, чи не траплялося тобі свідчити проти кого криво, чи злорічити на кого? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах