злюка
Злюка, -ки
об. Злой человѣкъ. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. ум. злючка.
Словник української мови ГрінченкаЗлюка, -ки
об. Злой человѣкъ. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. ум. злючка.
Словник української мови Грінченка