змигнути

Змигну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.

Значення в інших словниках

1. змигнути — змигну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змигнути — див. змигати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змигнути — не всти́гнути (не вспі́ти) (і) о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його.  Фразеологічний словник української мови
4. змигнути — КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії), МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИ розм., ЗМИГА́ТИ розм., ЗМИ́ГУВАТИ розм., ЛИ́ПАТИ діал. — Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути.  Словник синонімів української мови
5. змигнути — ЗМИГНУ́ТИ див. змига́ти.  Словник української мови в 11 томах