зморити

Змори́ти, -рю́, -риш

гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.

Значення в інших словниках

1. зморити — змори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зморити — див. зморювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зморити — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...  Словник синонімів української мови
4. зморити — ЗМОРИ́ТИ див. змо́рювати.  Словник української мови в 11 томах