зміркуватися

Зміркуватися, -куюся, -єшся

гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. ІІ. 120.

Значення в інших словниках

1. зміркуватися — зміркува́тися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. зміркуватися — -уюся, -уєшся, док., діал. Додуматися; зібратися з думками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зміркуватися — ЗМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., діал. Додуматися; зібратися з думками. Сидять мовчки. І Чайчиха і наша мати неспокійні, бачу. От мов і хочуть спитатись, та не зважуються; хочуть говорити, та не зміркуються (Вовчок, І, 1955, 207).  Словник української мови в 11 томах