Словник української мови Грінченка

змішання

Зміша́ння, -ня

с. Смѣшеніе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. змішання — зміша́ння 1 іменник середнього роду змішування зміша́ння 2 іменник середнього роду збентеження рідко  Орфографічний словник української мови
  2. змішання — I -я, с. Дія за знач. змішати I. II -я, с., рідко. Стан за знач. змішатися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змішання — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.  Словник синонімів української мови
  4. змішання — ЗМІША́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. зміша́ти¹. Робітники підтримували і будуть підтримувати селян (проти кріпосників), але змішання цих класів, змішання буржуазної демократії з соціалістичним пролетаріатом є реакційна авантюра (Ленін, 20, 1950, 99)...  Словник української мови в 11 томах