знадний —
ЗНА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що знадли́вий. Перед очима — зелена керсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Мирний, І, 1949, 129); Весь світ даровано людині,— Благословенні ж ви стократ, І руки, крила лебедині, І знадних поглядів агат!...
Словник української мови в 11 томах