зневіритися

Зневіритися, -рюся, -ришся

гл.

1) Потерять вѣру, извѣриться.

2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.

Значення в інших словниках

1. зневіритися — зневі́ритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зневіритися — (стати пасивним, бездіяльним) занепасти (упасти) духом; опустити руки (крила, вуха); махнути рукою на кого, що. – Так, граф Сольський, – хитнула головою дружина.  Словник фразеологічних синонімів
3. зневіритися — див. зневірятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зневіритися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися.  Словник синонімів української мови
5. зневіритися — Зневі́ритися, -рюся, -ришся, -ряться в кому, в чому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зневіритися — ЗНЕВІ́РИТИСЯ див. зневіря́тися.  Словник української мови в 11 томах