Словник української мови Грінченка

зозулястий

Зозуля́стий, -а, -е

Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зозулястий — зозуля́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зозулястий — див. сірий  Словник синонімів Вусика
  3. зозулястий — -а, -е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. || у знач. ім. зозуляста, -тої, ж. Про курку з пір'ям такого забарвлення, як у зозулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зозулястий — РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів).  Словник синонімів української мови
  5. зозулястий — Зозуля́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зозулястий — ЗОЗУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір’ячком, водила шестеро курчат (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах