Словник української мови Грінченка

золотокрилий

Золотокри́лий, -а, -е

Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. золотокрилий — золотокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. золотокрилий — -а, -е, поет. Який має золотисті крила.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. золотокрилий — ЗОЛОТОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має золотисті крила. А на замисленій воді Неповторимо, ніжно, славно Пливуть урочисто і плавно Золотокрилі лебеді (Фомін, Вибр., 1958, 189).  Словник української мови в 11 томах