зорвати(ся)
Зорвати(-ся), -рву(-ся), -рвеш(-ся)
гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Словник української мови ГрінченкаЗорвати(-ся), -рву(-ся), -рвеш(-ся)
гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Словник української мови Грінченка