Словник української мови Грінченка

зрожати

Зрожати, -жа́ю, -єш

сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл.

1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273.

2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.

Словник української мови Грінченка