зрізати — Словник української мови Грінченка

зрізати — зрі́зати дієслово доконаного виду зріза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
зрізати — I зр`ізатидив. зрізувати. II зріз`атидив. зрізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
зрізати — зрі́зати 1. зрізати ◊ зрізати задо́к → задок ◊ зрізати по́ртки → портки 2. шк. поставити незадовільну оцінку на іспиті (м, ср, ст)||завалити Лексикон львівський: поважно і на жарт
зрізати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти. Словник синонімів української мови
зрізати — ЗРІ́ЗАТИ див. зрі́зувати. ЗРІЗА́ТИ див. зрі́зувати. Словник української мови в 11 томах