Словник української мови Грінченка

зуповний

Зупо́вний, -а, -е

Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зуповний — зуповний, зуполний, зуполній, зупельний (зуполный) повний, загальний, увесь, цілий, цілковитий  Словник застарілих та маловживаних слів