Словник української мови Грінченка

зцупити

Зцупити

см. зцуплювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зцупити — зцу́пити дієслово доконаного виду стягти розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зцупити — див. зцуплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зцупити — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. зцупити — ЗЦУ́ПИТИ див. зцу́плювати.  Словник української мови в 11 томах