зчервоніти

Зчервоні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214.

Значення в інших словниках

1. зчервоніти — зчервоні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчервоніти — -ію, -ієш, док. Стати червоним, червонуватим. || Почервоніти, укритися рум'янцем. || за кого, перен., розм. Набратися сорому за чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. зчервоніти — Зчервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зчервоніти — ЗЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати червоним, червонуватим. Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, ..Тоді вся дробина клекоче і сокоче (П. Куліш, Вибр., 1969, 368); А чому бори червоні? — спитала дівчина.  Словник української мови в 11 томах