зшивати

Зшива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. зши́ти, зши́ю, зшиєш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі. Стор. МПр. 126.

Значення в інших словниках

1. зшивати — зшива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зшивати — див. шити  Словник синонімів Вусика
3. зшивати — -аю, -аєш, недок., зшити, зшию, зшиєш, док., перех. 1》 Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Зшити краї рани. 2》 тільки док. Виготовити шиттям; пошити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зшивати — (-аю, -аєш) док., що. 1. мол., жрм. Добувати, випрошувати у когось щось. БСРЖ, 578; ПСУМС, 29. 2. крим. Жебрачити на вулиці. БСРЖ, 578; ЯБМ, 2, 403.  Словник жарґонної лексики української мови
5. зшивати — Зшива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зшивати — ЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗШИ́ТИ, зши́ю, зши́єш, док., перех. 1. Шиючи, з’єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором..  Словник української мови в 11 томах