зятів

Зятів, -тева, -ве

Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.

Значення в інших словниках

1. зятів — зя́тів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зятів — -тьова, -тьове. Належний зятеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зятів — Зя́тів, -тева, -теве; зя́теві, -вих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зятів — ЗЯ́ТІВ, тьова, тьове. Належний зятеві.  Словник української мови в 11 томах