Словник української мови Грінченка

зібрати

Зібрати, -ся

см. збірати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зібрати — зібра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зібрати — див. збирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зібрати — зібра́ти: ◊ зібра́ти ка́мпу → кампа  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зібрати — збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку.  Фразеологічний словник української мови
  5. зібрати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  6. зібрати — Зібра́ти, зберу́, збере́ш, збере́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зібрати — ЗІБРА́ТИ див. збира́ти.  Словник української мови в 11 томах