Словник української мови Грінченка

зіставити

Зіставити

см. зіставляти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зіставити — зіста́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зіставити — див. зіставляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіставити — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич.  Словник синонімів української мови
  4. зіставити — ЗІСТА́ВИТИ див. зіставля́ти.  Словник української мови в 11 томах