Словник української мови Грінченка

зістарити

Зістарити, -рю, -риш

гл. Состарить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зістарити — зіста́рити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зістарити — і зостарити і зстарити, -рю, -риш, док., перех., розм. Зробити старшим або старим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зістарити — ЗІСТА́РИТИ і ЗОСТА́РИТИ і ЗСТА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Зробити старшим або старим. Вдівство та троє дітей зістарили її передчасно (Перв., Дикий мед, 1963, 449); Нужда мене зстарила і зв’ялила (Вовчок, І, 1955, 19).  Словник української мови в 11 томах