з'ясирити
З'яси́рити, -рю, -риш
гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Словник української мови ГрінченкаЗ'яси́рити, -рю, -риш
гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Словник української мови Грінченка