Словник української мови Грінченка

иверень

Иверень, -рня

м.

1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. Канев. у. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін). Грин. II. 310.

2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. см. виверень.

Словник української мови Грінченка