Словник української мови Грінченка

искристий

Искри́стий, -а, -е

Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.

Словник української мови Грінченка