казанок —
казано́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
казанок —
див. голова; чавун
Словник синонімів Вусика
казанок —
[казанок] -нка, м. (ў) -нку, мн. -нки, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
казанок —
-нка, ч. 1》 Зменш. до казан 1), 2). 2》 Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах або з якої їдять.
Великий тлумачний словник сучасної мови
казанок —
Нка, ч., див. казан.
Словник сучасного українського сленгу
казанок —
Жорсткий, не дуже високий чоловічий капелюх із заокругленим верхом і вузькими крисами; в моді у 2-ій полов. XIX і на поч. XX ст.; носили також жінки при верховій їзді (1870-80).
Універсальний словник-енциклопедія
казанок —
казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам. Хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь. — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар); І в них (дорослих) теж чогось ..
Фразеологічний словник української мови
казанок —
КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В.
Словник синонімів української мови
казанок —
КАЗАНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до каза́н 1, 2. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92). ◊ Казано́к ва́рить див. вари́ти.
Словник української мови в 11 томах