каменіти

Камені́ти, -ні́ю, -єш

гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.

Значення в інших словниках

1. каменіти — камені́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. каменіти — див. кам'яніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каменіти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови
4. каменіти — Камені́ти і кам’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш кам’яні́ти і камені́ти, -ні́ю, -ні́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. каменіти — КАМЕНІ́ТИ див. камяні́ти.  Словник української мови в 11 томах