каміняччя

Каміня́ччя, -чя

с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси. Драг. 15.

Значення в інших словниках

1. каміняччя — каміня́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. каміняччя — Каміню́ччя і каміня́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)