Словник української мови Грінченка

капканець

Капкан, -ну

м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж.

2) ум. капкане́ць. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. капканець — капкане́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. капканець — КАПКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до капка́н 1.  Словник української мови в 11 томах