каралуш Каралуш, -ша м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках каралуш — -а, ч., зах. Клин, яким збивають пліт. Великий тлумачний словник сучасної мови