карб

Карб, -бу

м.

1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Подольск. г. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці. Г. Барв. 99.

2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна. Камен. у.

3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.

Значення в інших словниках

1. карб — Карб: — зарубка, рубчик [51]  Словник з творів Івана Франка
2. карб — карб іменник чоловічого роду зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого  Орфографічний словник української мови
3. карб — Зарубка, рубець, мітка, г. нарізка; (на серці) слід, спогад <�про пережите>; У ФР. рахунок <н. класти на чийсь карб>; зб. карбіж.  Словник синонімів Караванського
4. карб — -у, ч. 1》 Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2》 Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. карб — поста́вити на карб кому, що. Звинуватити кого-небудь у чомусь або вважати винним у чомусь. Дошукувався (Павло) своєї вини на роботі і не знаходив. Йому .. поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Ю. Мушкетик).  Фразеологічний словник української мови
6. карб — II. БИ́РКА (паличка або дощечка, на якій у давнину робили нарізки, позначки для рахунку); КАРБ (палиця з такими позначками). ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА...  Словник синонімів української мови
7. карб — КАРБ, у, ч. 1. Виїмка, рівчик, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь; зарубка, рубець. Глибоко карбами грані [келиха] обводив [ювелір], Паростки й листя по стінках виводив (Щог.  Словник української мови в 11 томах