карувати

Карувати, -ру́ю, -єш

гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III.

37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. см. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.