Значення в інших словниках
-
каторжник —
ка́торжник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
каторжник —
-а, ч. 1》 Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. 2》 лайл. Злодій, негідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каторжник —
КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його [нього] схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (С.
Словник української мови у 20 томах
-
каторжник —
КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н.
Словник синонімів української мови
-
каторжник —
КА́ТОРЖНИК, а, ч. 1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового (Вас.
Словник української мови в 11 томах