Значення в інших словниках
-
кахель —
ка́хель іменник чоловічого роду збірне до ка́хля збірн.
Орфографічний словник української мови
-
кахель —
[кахеил'] -хл'у, ор. -хлеим, м. (на) -хл'і
Орфоепічний словник української мови
-
кахель —
див. кахлі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кахель —
КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі.
Словник української мови у 20 томах
-
кахель —
ка́хель (нім. Kachel) керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кахель —
КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі.
Словник української мови в 11 томах
-
кахель —
кахель (кахля) (польс. < нім. — плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб.
Архітектура і монументальне мистецтво