кацап
Кацап, -па
м.
1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472.
2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. ум. кацапчик. ув. кацапюга. Св. Л. 192.
Словник української мови Грінченка