квітчаний

Квітчаний, -а, -е

1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206.

2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.

Значення в інших словниках

1. квітчаний — кві́тчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. квітчаний — I квітч`аний-а, -е, рідко. Те саме, що квітковий. II кв`ітчаний-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до квітчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квітчаний — КВІТЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що квіткови́й. Так йому [Івашкові] легенько дихать; тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи (О. Стороженко); Зложу тобі гімни і піду прочаном [прочанином], шлях по мені згине у краю квітчанім (І. Калинець).  Словник української мови у 20 томах
4. квітчаний — КВІ́ТЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до квітча́ти. Скрізь.. дівочі квітчані волошками голови.. (Барв., Опов.., 1902, 147); Дощами весняними вмита, По юному квітчана квітом, ..Лежить — від Дністра до Дунаю — Земля, наче повна чаша (Нагн., Зустрічі..  Словник української мови в 11 томах