кендя

Ке́ндя, -ді

ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів.

1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72.

2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.

Значення в інших словниках

1. кендя — ке́ндя іменник жіночого роду валянок  Орфографічний словник української мови
2. кендя — КЕ́НДЯ див. ке́нді.  Словник української мови у 20 томах
3. кендя — ВА́ЛЯНКИ (зимове взуття з валяної вовни), ВА́ЛЯНЦІ, ПОВСТЯ́НИКИ, ПОВСТЯКИ́ рідше, КЕ́НДІ (КИ́НДІ) діал. Командувач був у шкіряній куртці й білих валянках (Ю. Яновський); Взяла б мої валянці, взула й на озеро (І.  Словник синонімів української мови
4. кендя — КЕ́НДЯ див. ке́нді.  Словник української мови в 11 томах