Словник української мови Грінченка

кийовий

Кийовий, -а, -е

Палочный. кийове карання. Наказаніе палками (у запорожцевъ). К. ЦН. 237.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. кийовий — кийови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кийовий — -а, -е. Прикм. до кий I 1). Кийовий удар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кийовий — КИЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кий¹ 1. Трьох із них, як головних привідців, присудили до “гарматного в'язення”... решті ж дано було по кількадесят кийових ударів (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. кийовий — КИЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кий¹ 1. Кийовий удар.  Словник української мови в 11 томах