Словник української мови Грінченка

кичірка

Ки́чера, -ри

ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.

Словник української мови Грінченка