клямочка

Клямка, -ки

ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.

Значення в інших словниках

1. клямочка — кля́мочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. клямочка — -и, ж. Зменш. до клямка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клямочка — КЛЯ́МОЧКА, и, ж. Зменш. до кля́мка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком (Сл. Б. Грінченка); Сінешні двері було добре зачинено, .. зате хатні лише на клямочку, вже стареньку, стерту (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. клямочка — КЛЯ́МОЧКА, и, ж. Зменш. до кля́мка.  Словник української мови в 11 томах