княжецький

Княже́цький, -а, -е

1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.

2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.