коби
Коб и коби́
сз.
1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446.
3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. Гол. III. 299.
4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Федьк. Коби зуби, то хліб буде. посл.
---------------
Коби
см. коб.
Словник української мови Грінченка