Словник української мови Грінченка

козуря

Козуря, -рі

м. ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.

Словник української мови Грінченка