колішенний

Коліше́нний, -а, -е

(О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. І. 182.

Значення в інших словниках

1. колішенний — коліше́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колішенний — -а, -е. Стос. до колішні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колішенний — КОЛІШЕ́ННИЙ, а, е. Який іде у задній парі плужного запрягу (про вола). Запріг він п'ять волів, немає шостого колішенного (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. колішенний — КОЛІШЕ́ННИЙ. Який іде у задній парі плужного запрягу (про вола).  Словник української мови в 11 томах