комаронько
Комарь, -ря
м.
1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума.
2) Названіе тощаго вола. КС. 1898. VII. 46.
3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Кв. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. н. п. ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище. Лукаш.
Словник української мови Грінченка