Словник української мови Грінченка

комонно

Комо́нно

нар. Конно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. комонно — Присл. до комонний. Непам'яті лапатий сніг спішить і пішо і комонно. (ЗД:77); Дощ... дихає холодію, лізе в обійми, в груди заходить і пішо, й комонно. (Т.1, кн.2:162).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. комонно — КОМО́ННО, присл., заст. На комоні, верхи. Ярополк справді зібрав багато воїв, частину яких посадив на лодії, а багато їдуть комонно й посуваються пішо берегами (С.  Словник української мови у 20 томах