компанувати

Компанува́ти, -ну́ю, -єш

гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. компанувати — компанува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. компанувати — -ую, -уєш, недок., з ким, діал. Товаришувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. компанувати — КОМПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, діал. Товаришувати. – Компануй зі мною, Маю брата єдинака, будеш братовою (з народної пісні); Грицько з Іваном компанували (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. компанувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
5. компанувати — КОМПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, діал. Товаришувати. Грицько з Іваном компонували (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах